С Новым 2011 годом!

Штрафы в Украине повысят, предупреждения упразднят

С принятием нового административного кодекса украинских автомобилистов придется платить более крупные штрафы без устного предупреждения.

Вслед за принятием нового Налогового Кодекса украинцев ждет и новый административный кодекс. Сейчас документ находится в стадии разработки, однако, когда он будет принят, украинским автомобилистам придется платить совсем иные штрафы за нарушения.

Так, суммы штрафов за превышение скорости будут изменяться в зависимости от того насколько превысил автомобилист. Наименьший штраф будет за превышение до 10 км/ч, а далее от 10 до 30 км/час, и от 30 до 50 км/ч и выше.

Кроме того, будет введена градация наказаний в зависимости от типа транспортного средства, передает «Обозреватель». Наименьший штраф (680 гривен) будут платить водители легковых автомобилей, а водителей, осуществляющих пассажирские перевозки и перевозящих опасные грузы, ожидает наибольший штраф (1105 гривен).

Наказание за нарушение правил проезда по железнодорожным переездом также было ужесточено, очевидно в свете недавней трагедии в Марганце. Так, при первом нарушении правил водитель заплатит штраф в размере 1360 грн., а при повторном в течение года – 2720 грн.

Сурово будут наказывать и любителей проехаться в нетрезвом виде. Водители легковых авто, уличенные в вождении в состоянии алкогольного или наркотического опьянения, будут вынуждены заплатить 3400 грн., водители маршруток - 8500 грн., а водители бензовоза - 10500 грн. При этом при повторном нарушении в течение года автомобилистам придется платить штрафы в двойном размере.

Размеры штрафов за другие виды нарушений будут такими:
- за нарушение правил остановки и стоянки, разговор по телефону во время движения - штраф должен составить 510 грн.;
- за управление неисправным или переоборудованным автомобилем - 680 грн. Повторное нарушение на протяжении года - 2550 грн.;
- за нарушение правил пользования ремнями безопасности - 425 грн.;
- за езду без талона ТО - 510 грн, повторно на протяжении года - 1360 грн. или лишение водительских прав на срок от трех до шести месяцев;
- за нарушение требований дорожных знаков или разметки, правил проезда пешеходных переходов - штраф может составить 510 грн. Если при этом была создана аварийная обстановка - штраф увеличивается до 1700 грн. или водителю грозит лишение прав на срок от 6 до 12 месяцев;
- за отсутствие у водителя надлежащих документов - 850 грн.
- за умышленное препятствование исполнению служебных обязанностей инспектором ГАИ, выраженное в отказе передачи документов для проверки - штраф 680 грн. или административный арест до десяти суток.

Впрочем, будут и другие изменения. В частности, новый административный кодекс полностью исключает возможность устного предупреждения. Так что за каждое нарушение придется платить штраф. Кроме того, большинство ситуаций с повторным нарушением будут рассматриваться в суде

Вас жахає проект Податкового Кодексу? Ви ще не читали проект Житлового!

Перед людьми, які спланували грандіозну аферу, прописану в проекті Житлового Кодексу (редакція до другого читання від 05.11.2010 р.), можуть з повагою та заздрощами зняти капелюха натхненники і “тендерної мафії”, і концерну “ЄДАПС”, і решта витівників, що влаштовують ігри навколо державних, комунальних чи приватних грошей в стилі “розпил&відкат”.

І справа тут зовсім не в відчуженні житла заради міфічних “суспільних потреб”. Зазвичай прагнення “відчужувати” продиктоване лише однією мотивацією. А саме - нестримними бажаннями різноманітних забудовників викинути “людішок” куди подалі, а на звільненому просторі побудувати чергового архітектурного “монстра”.

Однак відчуження — справа довга і нудна, і часто викликає шалений опір скривджених та акції “воїнів-месників” з організацій на кшталт “Збережи старий Київ”. Щоб провернути таку аферу, потрібно скуповувати гуртом та вроздріб “непідкупних” українських суддів, “годувати” прокуратуру, міліцію та інших кровосісь, тощо. А тому примусове відчуження на практиці стосуватиметься дуже незначної кількості простих українців. Практикуватиметься воно доволі рідко — лише в тих випадках, коли потенційні надприбутки є значно суттєвішими, ніж поточні витрати на “зачистку території”.

Отже, справа не у відчуженні. То може, найбільша небезпека кодексу - це пеня за несвоєчасну сплату послуг ЖКГ, якою жахають українців вже кілька місяців? Також ні. Тим більше, що вже й зараз стягнення комунальних боргів відбувається в порядку наказового провадження, і неплатникам загрожують боргові тюрми.

Всі ці жахалки слугують для забалакування та приховування СПРАВЖНЬОГО жаху, який чатує на всіх нас з прийняттям цього ЖК в запропонованому варіанті.

Справжня мета цього Кодексу дійсно значно серйозніша. Тому вона і “ховається” в декількох статтях посеред 127-сторінкової відбірної брєдятіни. Цю мету можна сформулювати доволі коротко — ВСІХ ГРОМАДЯН хочуть зробити кріпаками так званих “виконавців послуг з управління житлом”.У тексті проекту ЖК також вказано, що ці організації повинні “...відповідатиспеціальним кваліфікаційним вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України”.

Кріпаками — тому що кожен будинок зобов'язаний буде обрати собі такого “виконавця”, і лише одного. Тим будинкам, які не захочуть/не зможуть знайти собі хазяїна-феодала самостійно, його в примусовому порядку призначатимуть органи місцевого самоврядування.

Не перший день знаючи накатану систему, за якою визначають відповідність різноманітним “спеціальним кваліфікаційним вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України”, можна з ймовірністю 99,9% припускати, що Україну буде поділено на “зони впливу” зацікавлених угрупувань. Вони створять контори “Роги та Копита”, котрі отримають ”благословення” Кабміну “грабувати коровани”, тобто - укладати договори на обслуговування будинків. При цьому, звичайно ж, ці “блатні” феодальні контори самі ніяким обслуговуванням не займатимуться. Бо не для того вони створюються - “брудну роботу” з надання житлово-комунальних послуг безпосередньо робитимуть ті самі люди та організації, що й зараз, але — в порядку субпідряду, за відкати та після “заносу”.

Для “державного нагляду і контролю” хочуть створити чергового бюрократичного монстра - Державну житлово-комунальну інспекцію. Це новітнє одоробло матиме власні територіальні органи. І вони покликані стежити, аби центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів АР Крим, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи, організації, громадяни - тобто всі, всі, всі - дотримувалися вимог законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо:

- утримання, використання, обслуговування, експлуатації житлового фонду

- ведення обліку, обстеження та паспортизації житлового фонду

- утримання, обслуговування, експлуатації об’єктів комунального господарства

- формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги

Повноваження Держжитлокомунінспекції плануються непомірними і включатимуть навіть право “...безперешкодного доступу в установленому порядку до об'єктів житлового фонду та житлово-комунального господарства незалежно від форми власності”!

Що там буде ще — навіть страшно уявити, оскільки саме Положення про Держжитлокомунінспекцію ще має бути затверджене Кабінетом Міністрів України.

Хтось може сказати - “а я не підпишу договір з цими феодальними шаромижниками, і фіг мені хтось щось зробить, адже Цивільний Кодекс України гарантує свободу укладення договорів”! Ага, щяз — передбачливі аферюги і це врахували, взявши на озброєння харківський “концесійний” досвід Допи та Гєпи:

Договір “...може бути укладено як у вигляді індивідуально договору з пропозиціями споживачу (що підлягає письмовому оформленню) – шляхом укладання такого індивідуального договору, так і у вигляді публічно запропонованого договору з пропозиціями споживачу (що не підлягає письмовому оформленню) – шляхом публікації пропозиції в місцевих засобах масової інформації”!!!

Що, з'їли? Думаю, є зайвим пояснювати, на стороні якого нормативного акту будуть в цьому випадку наші найчесніші в світі суди!

А ви кажете — Податковий Кодекс, Податковий Кодекс... У “бариг та лавочників” є хоча б можливість “прослизнути у тінь” чи принаймні плюнути на все, облишити бізнес та піти на біржу праці, в той час як з власної домівки нікуди не втечеш! Крім того — пдприємців в країні лише близько п'яти мільйонів +/- пов'язані особи, в той час як хоч-якесь житло є практично_у_всіх! Ну, то як вам масштаби афери, любі співгромадяни? Вражають?Отож бо!

Звісно ж, я поцікавилась, кому поголос серед “втаємничених” приписує авторство цього грандіозного прожекту. І що б ви думали? Абсолютно різні люди назвали мені одне й те саме ім'я — ім'я Едуарда Прутніка. За чутками, він заручився підтримкою Володимира Рибака та інших “шанованих людей” нашої доморощєної “коза ностри” та отримав “добро” на всю цю прєлєсть у Самого Лідєра!!! Трєпєщітє, жалкіє людішкі!

Незважаючи на те, що Головне юридичне управління ВР зробило цілком однозначний узагальнюючий висновок: “законопроект потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням зауважень Головного юридичного управління та направлення на повторне друге читання”- навряд чи це зупинить серйозних пацанів, які ВЖЕ відчули смак реально_великого_бабла, яке ось-ось поллється на них з кишень лохів на безвідмовній основі.

Не знаю, чи вдасться мені донести до широких народних мас, ЯКА кабала чатує на них найближчим часом... Але прошу всіх-всіх-всіх — розповсюдьте цей текст всіма можливими способами!

Поки ще не пізно...

ЗІ. Трохи матчастини та історії - чому сама ідея Житлового Кодексу є концептуально хибною?

В основу радянського житлового права було покладено принцип державної власності на житловий фонд. Державне житло надавалося громадянам на основі найму. Право на заселення визначав ордер, виданий місцевим виконкомом. Єдиним допустимим варіантом угоди з житлом був обмін державного житла на інше, теж державне. Допускався примусовий обмін за рішенням суду. Відомчий/службовий житловий фонд був різновидом державного, оскільки самі відомства теж були державними.

Окремо в житловому законодавстві прописувалися норми стосовно житлових та житлово-будівельних кооперативів. Квартири в кооперативному будинку надавалися членам ЖБК, які виплачували вартість квартири у вигляді паю, але самі квартири при цьому належали не окремим людям, а кооперативу. По суті, це був єдиний варіант «купівлі» житла. Оформити право індивідуальної власності на кооперативну квартиру стало можливим тільки в 1990 році, після ухвалення закону СРСР «Про власність».

Якщо ж згадати про приватні будинки (стосовно яких існували суворі обмеження щодо площі, поверховості тощо) - існувала заборона використовувати їх “для систематичного отримання нетрудових доходів”. А людина, яка, наприклад, отримувала у спадщину будинок, і при цьому мала на умовах найму державну квартиру, зобов'язана була або здати квартиру, або протягом року провести відчуження будинку.

Таким чином, основною метою радянського житлового законодавства, яка навіть не приховувалася, був контроль за тим, аби кожна людина мала лише одне місце проживання. Саме на досягнення цієї меті і були спрямовані Основи житлового законодавства СРСР та Житлові Кодекси союзних республік.

З початком перебудови така концепція житлового законодавства перестала відповідати своїй основній меті, а отже, стала саме концептуальнозастарілою.

Можливо, якби новий Житловий Кодекс ухвалювали на початку 90-х років, тоді мало б сенс кодифікувати всі норми, які мають хоч якийсь стосунок до “житлових” правовідносин. Наразі в цьому немає жодної необхідності, оскільки відповідні правовідносини вже врегульовані різними чинними законами, і ухвалення зараз нового Житлового Кодексу не принесе жодної користі. Натомість його ухвалення принесе багато шкоди у вигляді неабиякої плутанини. Адже, розуміючи, що вони намагаються врегулювати вже врегульоване, автори проекту просто “перефразували” вже існуючі норми, тобто, переписали їх “своїми словами”.

Ось що пише з цього приводу Головне юридичне управління ВР: “Переважна більшість статей проекту спрямована на регулювання відносин, які вже врегульовані Цивільним кодексом України, законами України «Про житловий фонд соціального призначення», «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про житлово-комунальні послуги», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» тощо”.

Безумовно, є в цьому проекті і норми, щодо яких можна вести дискусію. Це, зокрема, Глава 13, в яку автори проекту внесли положення щодо співвласності, яким місце в Цивільному Кодексі та в Законі “Про ОСББ”.Але весь позитив просто губиться та аннігілюється тією системою неофеодалізму, яку планується запровадити цим Кодексом.

ЗІІ. Навряд чи мене почує Прутнік та іже з ним, але все таки я скажу: мужики, не можна (!!!) керувати країною так, як ви звикли керувати своїм мафіозним угрупуванням. Мафіозне угрупування — це лише малесенька частина цілого, хоча і сильна, і впливова частина, а країна, якою ви (недолуго) намагаєтеся керувати зараз — це СПІЛЬНИЙ РЕСУРС для всіх, це — ЦІЛЕ! І той стиль управління, який ви практикуєте зараз — призводить ВИНЯТКОВО до руйнації спільного ресурсу. Звісно, багатьом з вас на це просто начхати, але усвідомте - далеко не кожен з вас у годину Х встигне добігти до Борисполя.

В мафіозному угрупуванні можна не враховувати інтереси “сторонніх”, тобто якихось там “людішок”, але в цілій КРАЇНІ “сторонніх”_НЕМАЄ! Якщо ЗОВСІМ не враховувати інтереси “людішок”, вони можуть здійняти бунт та підняти вас на вила, чи, в крайньому випадку, привести до влади інше угрупування жадібних шакалів (як це вже сталося з вами в 2004 році, але це нічому вас так і не навчило). І тоді ці “чужі” шакали будуть вас жорстоко щемити, і з ними вам доведеться ділитись з такими зусиллями награбованим ресурсом!

Пам'ятайте про це та опам'ятайтеся, поки не пізно! Ведіть діалог з суспільством, оскільки той шлях, яким ви йдете зараз — це падіння в прірву стрімким домкратом!

вечер поклонения октябрь 2010